Прийміть
найщиріші вітання із Днем Матері – святом, яке народилося з безмежної
любові і вдячності до тих, хто дав нам життя і вивів на самостійну
дорогу, хто дбає про духовний і національний розвиток української
родини.
Лагідна, рідненька,
добра і проста, Наша дорогенька, наша золота! Спасибі матусю, що
життя дарували, Спасибі матусю, що ви нас почали. Спасибі
рідненька за вічну турботу, За щире бажання добра нам усім. Хай
серце ще довго у грудях палає, А руки мов крила, внучат пригортають. Здоров’я
міцного зичимо щиро, Ласки від Бога, від дітей – тепла, На многії
щасливії літа.
Вітаємо Вас зі світлим празником Воскресіння Христового! Нехай Воскреслий Господь освітлює Вас миром, радістю, любов’ю та надією, наповнює душу спокоєм і добром. Сьогодні ділимося з Вами Великодньою радістю і бажаємо Вам торкнутися з вірою до Воскреслого Христа та віднайти свій шлях до дому Отця.
Хто, чому і для чого це зробив - суспільство має право знати!
Не пройшло і доби як Віктор Янукович заступив на свою нову посаду, а з
офіційного сайту Президента України вже зникли рубрики про Голодомор,
зокрема, "Голодомор 1932-1933 років – геноцид в Україні" http://www.president.gov.ua/content/golodomor75_1.html, "Пам'яті жертв Голодомору в Україні - Офiцiйне представництво".
Існує така легенда. Створив Господь на світі звірів прудкими, сильними,
птахів з крилами, які допомагали їм шугати високо в небі. Тільки людині він не
дав ні великої сили, ні міцних крил. Зажурилася людина й прийшла до Бога,
почала нарікати на свою долю.
Всевишній вислухав скарги людини на важке життя і сказав, що має вона
найцінніший скарб, якого не дано звірям і птицям — мову. Адже мова сильніша за
будь-яку силу, скоріша за найпрудкішу тварину. Пообіцяв Бог, що мова все
замінить людині, ніде не дасть загинути. Однак і людина повинна розуміти, який
неоціненний скарб отримала — берегти мову, як зіницю ока. А якщо втратить вона
її, то загубить і душу, і силу.
Це всього лише легенда. Але, як і кожен з народних переказів, вона відображає
суть тих явищ, які відбуваються в людському житті. Недарма ж говорять, що без
мови немає народу.
Меню
Лагідна, рідненька,
добра і проста,
Існує така легенда. Створив Господь на світі звірів прудкими, сильними,
птахів з крилами, які допомагали їм шугати високо в небі. Тільки людині він не
дав ні великої сили, ні міцних крил. Зажурилася людина й прийшла до Бога,
почала нарікати на свою долю.