«Ми говоримо, що Андрей Шептицький – це геній, але коли запитати в людей, що вони знають про Митрополита, чи читали його праці, то нічого вам не процитують, бо не знають. Тобто з нами у цьому плані відбувається традиційна наша українська недбалість. Коли ми обожнюємо Василя Стуса і не можемо напам’ять процитувати кілька його рядків, коли ми обожнюємо Шептицького і не знаємо навіть жодних поворотів у його долі, не те, що творчості… Цю недбалість добре було б якимось чином суттєво відкоригувати, даючи всебічну інформацію про Митрополита не лише на Галичину, але й усю Україну», - про це в інтерв’ю для Радіо Свобода заявив Мирослав Маринович, український правозахисник, публіцист, релігієзнавець, віце-ректор УКУ.

На думку віце-ректора УКУ, українська держава у цьому плані не допрацьовує по всіх фронтах, по кожній фігурі в українській історії та культурі. «Ми можемо констатувати – Україна не знає своїх світочів. Але поінформованість – це лише один момент».

Міжнародний благодійний фонд «Україна 3000» оголошує про проведення Міжнародного форуму «Модерна освіта ХХІ століття». Форум відбудеться з 8 по 9 жовтня 2010 року у місті Трускавець.

Метою проведення форуму є формування стратегії, механізмів та інструментів розвитку європейського освітнього простору; створення системи періодичної міжнародної комунікації представників державних та неурядових освітніх інституцій, видатних педагогів з різних країн Європи з метою осмислення сучасних європейських та національних тенденцій розвитку освітніх практик; утвердження України як місця формування системи трансферу освітніх систем та освітніх технологій між країнами Західної та Східної Європи; використання форуму як одного із елементів системи формування позитивного іміджу України за кордоном.

29 липня - 145 років від дня народження одного з провідних церковних діячів XX століття – Митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького. Не зважаючи на час, який минув, постать Митрополита залишається недооціненою. Понад півстоліття ведеться справа беатифікації Слуги Божого, невирішена справа інститутом «Яд ва-Шем» про визнання Митрополита «Праведником світу». Донині діють сотні стереотипів серед українців, поляків, євреїв щодо особи Митрополита. А чи хочемо ми знати правду? Чи читаємо праці духовного провідника? Чи аналізуємо послання Митрополита Андрея Шептицького через призму історичних подій? Чи гідно шанують Слугу Божого самі українці, щоб мати претензії до інших? Розмова про величну постать XX століття з професором Мирославом Мариновичем.
– Пане професоре, ви в одній зі своїх передмов написали: «Ця правда потрібна не душі Шептицького: вона як душа праведника вже давно спочиває на лоні Авраама. Ця правда потрібна нам: без неї наші давні противленства не можуть стати минулим, а тому весь час актуалізуються». Чи не видається Вам, що сьогодні саме українці і українська держава мають мати претензії до себе, бо заборгували перед Митрополитом. Друкується стільки літератури, доступно стільки архівних матеріалів, а в головах людей засіли радянські міфи про Андрея Шептицького і панує повне незнання про таку величну постать?

28-30 червня у Трускавці відбувся семінар робочої групи по створенню підручників з християнської етики для 1-11 класів відповідно до прийнятої 22 червня програми з християнської етики на громадській раді при МОН. Це перший в Україні семінар такого рівня і з таким завданням, що показує про бажання та спроможність церков та освітян працювати разом у даній ділянці.

 

Учасниками семінару були науковці з провідних ВУЗів, які вже деякий час займаються питанням християнської етики: НУ "Києво-Могилянська академія", Національний педагогічний Університет ім Грінченка, НУ "Острозька академія", УКУ, Чернівецький ІППО, Львівський ІППО, Тернопільський ІППО.

Практика піших духовних походів заробітчан та їхніх родин із Самбора у Зарваницю започаткована у 2006 році духовними отцями Василем Поточняком, котрий у той час опікувався українською спільнотою у Болоньї (Італія) та отцем Ігорем Козанкевичем, директором БФ «Карітас» Самбірсько-Дрогобицької єпархії, духовним опікуном реабілітаційного центру «Назарет». Цей десятиденний похід випереджують щомісячні нічні прощі, котрі відбуваються у місті Дрогобичі з ініціативи оо. Василя Поточняка та Ігоря Козанкевича. Вони є мовби маленькими, але важливими камінцями, які будуть вкладені у цю десятиденну пішу прощу і творитимуть цільну мозаїчну картину людських подяк, молитов та прохань до нашої Небесної Цариці.